Форум «S-Fruit Transformation»: світові тенденції розвитку плодово-ягідного сектору

 Форум «S-Fruit Transformation»: світові тенденції розвитку плодово-ягідного сектору

Ксенія МЕЛЕШКО, Україна

2-4 квітня 2019 року в Києві відбувся Міжнародний форум «S-Fruit Transformation» Soft and Stone Fruits International Value Chain Forum, організований Асоціацією «Ягідництво України» (Ukrainian Berries Association www.uaberries.com.ua). В центрі уваги – тема виробництва та переробки ягід та кісточкових фруктів: від поля – до полиці.

Захід відвідало близько 280 осіб із 16 країн світу. На форумі, що став наймасштабнішим на території пострадянського простору, прозвучали виступи 45 спікерів із 12 країн ЄС і СНД. В експозиції взяли участь 33 компанії – лідери ринку із 10 країн ЄС. Чимало доповідей були присвячені світовим тенденціям розвитку плодово-ягідного сектору.

КЛЮЧОВІ РЕГІОНИ – ЄВРОПА ТА ПІВНІЧНА АМЕРИКА

– Ринок м’яких ягід росте дуже швидко по всьому світові, як у сегменті свіжої продукції, так і заморозки, – зазначила Сінді ВАН РЕЙСВІК, старший галузевий аналітик компанії «Rabobank» (Нідерланди). – Наприклад, обсяги продажу свіжих фруктів у Північній Європі в період із 2012 по 2018 рік практично подвоїлися, і це не може не вражати. У сегменті свіжих ягід головним «локомотивом» виробництва і споживання стала лохина. За останні десять років вона впевнено створила власну нішу. Сьогодні найбільші експортери цієї ягоди – Перу та Чилі. Спеціалісти прогнозують зростання експорту лохини з Марокко.

На світовому ринку з’являються нові, вдосконалені сорти цієї культури. Як зазначив Валерій ЛЯШИНСЬКИЙ, офіційний представник компанії «Fall Creek» в Україні – «Розетта Агро» (Україна), у сорту Топ Шелф набагато сильніші рослини, ніж у Дрейпера, – у нього дуже крупна, щільна ягода, яку легше збирати. Сорт Валор кращий, аніж Блюкроп, бо має більші, щільніші плоди; він продуктивніший та легший у вирощуванні. Карго демонструє кращу лежкість, аніж Ліберті – в цього сорту щільна, середньо-крупна ягода. Ласт Кол за показниками випереджає Аврору – це сильнорослий, прямостоячий кущ із плодами, що приваблюють якістю та кольором.

«Королева ягід» – суниця садова – потрапила в зону високих цінових ризиків. Як і раніше, ця культура залишається переважно сезонним продуктом. Ціна на полуницю може коливатися від 3 до 11 євро за кг залежно від
сезону. Тому все більша кількість виробників хоче вирощувати її в низький сезон, незважаючи на високі ризики. Отже, саме ця культура демонструє чітку тенденцію до інновацій у виробництві. Якщо раніше полуниця виро-
щувалася здебільшого у відкритому ґрунті, то тепер цю делікатну ягоду все частіше культивують у теплицях.

Цікаво, що серед найдорожчих фруктів та овочів у німецькому рітейлі лідирують ягоди. Але якщо в Німеччині зростає попит на лохину (чорницю високорослу) і малину, то, наприклад, у Франції – на лохину та суницю.
Найбільшу кількість органічної продукції у маркетах реалізують чотири країни світу: США, Німеччина, Франція та Китай. У роздрібній торгівлі США ягоди теж серед лідерів: понад 70% продажів припадає на суницю, майже 15% – на лохину (чорницю), близько 8% – на малину, майже 6% – на ожину. Причому і малина, і ожина наразі набирають обертів. Обсяги вирощування цих ягідних культур збільшуються у Мексиці, Іспанії, Португалії та Марокко.

Сінді ван Рейсвік прогнозує, що у найближчі роки ключовими регіонами імпорту ягід залишаться Європа та Північна Америка, втім азіатський ринок також активно зростає.

– Ягідний ринок – сильний, і досі має потенціал для подальшого зростання, – підкреслила експерт.

МАЛИНА І ЧЕРЕШНЯ: ТЕНДЕНЦІЯ ДО ЗРОСТАННЯ

– Лідером на світовому ринку малини є Сербія, – у 2018 році там було вироблено 150 тисяч тонн ягоди, – зауважив Славомир ПОЛКОВСЬКИЙ, генеральний директор та засновник «Polko Group» (Польща). – За минулий рік у Польщі експорт малини для фреш-маркету зріс на 18% і склав 10 тисяч тонн, а для внутрішнього ринку кількість свіжої ягоди збільшилася на чверть і склала 20 тисяч тонн. Експорт замороженої малини з Польщі у 2018 році виріс на 20%, це близько 32 тисяч тонн. Але треба зауважити, що за останні шість років свіжу малину споживають охочіше, ніж заморожену.

В Україні ринок малини теж стрімко розвивається. Загальна площа всіх ягідних насаджень у країні – 21 200 га. Плантації малини посідають третє місце (4900 га, але тільки близько 1000 га з них – це професійне господарювання). Сьогодні Україна займає сьому позицію в світі та четверту в Європі за експортом замороженої малини.

Саме на цю культуру припадає найбільший експорт із-поміж ягідних. За даними митної служби України, в період із 2013/14 – 2017/18 років експорт малини до країн ЄС зріс у 52 рази: зі 155 – до 8 000 тонн! 99% експорту
– до країн ЄС, із них 60% замороженої малини – до Польщі. Наразі для заморозки не вистачає малини класу «екстра» та першого класу. І взагалі немає відповідних сортів для експорту на фреш-маркет. Тому, як наголошують експерти, в Україні потрібно пропагувати нові сорти малини, як-от Вілламетт, Маравілла, Мапема і т. д., упроваджувати нові технології, зокрема – вирощування в тунелях.

– Своє місце під сонцем упевнено завойовує черешня, – зауважив Тон ВАНРИКЕЛЬ, консультант «DEPAFruit bvba» (Бельгія). – Із 2001 по 2017 роки спостерігалося 52% зростання світового виробництва! Цікаво, що у вирощуванні цієї культури лідирує Південна півкуля планети, проте в останні роки площі черешневих насаджень збільшуються також і у Європі, зокрема, в Румунії, Болгарії, Сербії, Україні, Росії, Узбекистані та Казахстані. Революцією стало введення підщеп Gisela у 1990-2000 роках, а також нових високоякісних сортів (зокрема, Кордія, Регіна). Гарні врожаї господарства почали отримувати завдяки інтенсивнішим методам посадки та обрізки, вдосконаленому зрошенню та впровадженню засобів захисту рослин (дощовий покрив, захист від замерзання). Тепер у фаворі – великий розмір черешні (більше 28 мм), темний колір плодів, солодший смак (уміст цукру – більше 17 brix).

СПОЖИВЧІ ТРЕНДИ: МЕНШЕ ХІМІЇ, БІЛЬШЕ НОВИНОК

Одним із популярних європейських трендів стає ягода найвищої якості, – саме такий товар вимагають супермаркети. Як зазначив Том ВАН ХИС, аналітик «Tradin Organic» (Нідерланди), все більшим попитом буде користуватися органічна ягода. Зокрема, в Німеччині помітно зростає органічний сегмент лохини.

Статистика вражає: за останні десять років площа сертифікованих земель у світі збільшилась у 3,2 рази. При цьому потреби споживачів органічних продуктів за цей же час зросли вдвічі. В Європі прибутки від продажу органіки перевищують 30 мільярдів євро в рік.

Україна входить у двадцятку найбільших виробників органічної продукції у світі. У 2018 році за вимогами найбільшого сертифікаційного органу «Органік Стандарт» було сертифіковано 279 українських господарств. Із них 78 вирощують органічну малину, 27 – органічну суницю садову, 5 – органічний ревінь.

Ринок заморожених фруктів розвинений приблизно однаково і в Азії, і в Східній та Західній Європі. У будь-якому випадку зростання ринку свіжих та заморожених фруктів перевищує показники ринків консервованих плодів та соків. Стрімко та об’ємно органічний сектор набирає популярності у центральних та західних регіонах країни. Загальна площа таких ягідних насаджень в Україні складає 850 га. Із них малинові плантації займають 563,7 га (з яких зібрано 2,8 тисяч тонн врожаю), лохинові – 105,7 га, суниці садової – 51 га, інші ягоди – 44,3 га.

Цікаво, що серед 24 країн світу, де активно виробляють органічну продукцію, Україна посідає 13-те місце за кількістю поставок, поступаючись Греції і випереджаючи Латвію. Серед лідерів цього рейтингу – Іспанія, Італія, Франція та Німеччина. Найпопулярніший продукт в органічному сегменті – ягоди, на другому місці – оливки та кава.

– Сьогодні покупці все більше цінують здоровий спосіб життя і власний час. Тому зростає попит на максимально корисні продукти, що не потребують додаткової обробки, зручні для швидкого вживання, – розповіла на форумі Ірина КУХТІНА, президент Асоціації «Ягідництво України» (Ukrainian Berries Association).

Зокрема, ягоди позиціонуються як продукт, орієнтований на дітей. Так, молодшому поколінню пропонується яблучна та ягідна пастила без додавання цукру і барвників, органічні ягідні напої, фруктово-ягідне морозиво. Серед популярних продуктів для дорослих – мюслі зі сублімованими фруктами, антиоксидантний чорничний сік, ягідні суперфуди (порошки – харчові добавки), сублімована полуниця в шоколаді тощо.

Потенційними ринками для продукції, вирощеної в Середній Азії, можуть стати Білорусь, Грузія, Україна та Вірменія Якщо раніше свіжі ягоди пропонувалися на десерт, джеми і варення подавали до чаю і на сніданок, із ягід
готували желе, алкогольні та безалкогольні напої, їх застосовували в традиційній медицині, то тепер усе популярнішими стають снеки (в тому числі – зі свіжих ягід), смузі, їх використовують для дієт і навіть… для оформлення подарунків.

ПОТЕНЦІЙНО ШИРОКИЙ РИНОК СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ

Із 2010 року в країнах Середньої Азії спостерігається різке збільшення виробництва ягідних та кісточкових культур, зокрема, абрикоси та черешні, а також винограду. Трансформація сільського господарства в цьому регіоні призвела до того, що Таджикистан, Узбекистан і Туркменістан, що досі виробляли переважно бавовну, почали позиціонувати фрукти і овочі як свою основну сільгосппродукцію.

– В Узбекистані й Таджикистані активно розвивається виноградарство за рахунок того, що в цих країнах були прийняті програми розвитку цієї галузі та збільшені площі виноградників, – пояснила Шахло АТИМБАЄВА, представник проекту «ECTAP» (Таджикистан).

Середню Азію добре знають у Європі насамперед як стабільного постачальника сухофруктів. Найбільший обсяг їх експорту впродовж 2010-2017 років припав на 2014-ий, коли на світовий ринок зі своєю продукцією вийшов Таджикистан.

У цілому близько 60% ягідних і кісточкових культур, вирощених у країнах Середньої Азії, реалізується у своєму регіоні. Яскравий тренд задає Казахстан, де зростає споживання свіжих та сушених фруктів і ягід завдяки збільшенню доходів населення. Відповідно, споживання злакових та олійних культур зменшується.

– Цікаво, що клімат Казахстану придатний тільки для вирощування злакових, – підкреслила Шахло Атимбаєва. – Сьогодні ця країна є найпривабливішим потенційним покупцем усіх видів свіжих і сушених фруктів. Що стосується імпорту ягід, то 80% усіх поставок до середньоазіатського регіону у 2010-2018 роках були спрямовані саме в цю країну – Казахстан. Лише 12% імпорту йшло в Киргизстан і близько 3% – у Таджикистан.

У цілому ринок Середньої Азії дуже перспективний для українського експорту ягід.

Як вийти на ринок Японії – найбільшого імпортера ягід в Азії.

– Японія дуже приваблива для експорту української продукції, – зазначив Юрій ЛУЦЕНКО, аналітик агентства COIN (Україна). – Це третя за значенням економіка в світі (після Великої Британії та Німеччини), імпортозалежний ринок, куди ввозиться 60% продуктів харчування (обсяг $374 млрд.). Японія – найбільший імпортер ягід в Азії (за даними ITC, у 2016 році сюди було ввезено заморожених ягід на понад $68 млн., до Південної Кореї – майже на $25 млн., до Китаю – майже на $17 млн.).

Європа посідає друге місце після США за споживанням органічних продуктів. Світовими лідерами за площами вирощування органічних культур є Австралія (22,7 млн га), Аргентина (3,1 млн га), США (2,0 млн га).
У європейському авангарді – Іспанія (2,0 млн га), Італія (1,8 млн га), Франція (1,5 млн га).

Зараз у Японії спостерігається зростання зацікавленості свіжими ягодами. Найбільший попит – на суницю садову (близько 60% свіжого ринку), журавлину, брусницю, чорницю, лохину (близько 35%). За даними 2016 року, малина, ожина і шовковиця займали 11%, смородина та аґрус – 0,3%.

Якщо в 1990-тих роках експортери пропонували Японії тільки свіжі або заморожені продукти, то зараз популярністю там користуються сушені, сублімовані плоди, а також ягоди у вигляді порошку, пюре та соків.

У Японії цінують преміальну упаковку: наприклад – із освітленням, для кількох великих ягід. Найпоширеніша тара для заморожених плодів – 125-грамова. Важливий нюанс: для замороженої полуниці та лохини, призначеної для японського ринку, обов’язкова дезінфекція ягід хлорованою водою (концентрація – 30-50 ppm) замість водопровідної.

Важливо враховувати, що японські імпортери звикли отримувати продукцію в контейнерах. А для прийняття рішення про покупку першочерговим фактором стає не ціна: значно важливіша – довіра до продукту, його смак, упаковка та якість.

До речі, в 2023 році в Японії вступає в силу закон про обов’язкову згадку країни походження всіх інгредієнтів у продуктах харчування.

– Налагодити довірливі стосунки з японцями – тривалий процес, – підкреслив Юрій Луценко. – Як правило, вони дуже цінують участь держави в діловій комунікації, це сприяє зміцненню довіри. Тому, виходячи на ринок
Японії, я порадив би починати з участі найбільшій виставці продуктів харчування в Азії – Foodex Japan. У 2019 році на цій виставці було представлено перший український павільйон.

ДОВІДКА

Ринок Середньої Азії об’єднує п’ять держав: Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан і Туркменістан, де проживає понад 50 млн. людей. Загальна площа земель – 3 882 000 кв. км (із них понад 1 млн. 327 тис. га – це
сільськогосподарські угіддя). Субтропічний сухий клімат, різноманітний рельєф цього регіону дозволяє вирощувати по два-три врожаї ягід та овочів на рік.

Журнал «Ягідник»

Останні статті