Розвиток внутрішнього ринку ягід: державна допомога та нові можливості для переробки

07 марта 2019

Міжнародна науково-практична конференція «Ягідництво і переробка: технології та інновації», організована проектом «Технології та Інновації», зібрала у Рівному понад 300 учасників із України, Польщі, Білорусії, Грузії. До дводенного заходу, що успішно відбувся 13-14 грудня минулого року, долучилися 50 компаній-учасниць, виробники з 33 стендами обладнання, технологій та супутніх матеріалів. Цьогоріч із-поміж тем круглого столу в рамках конференції – обговорення ситуації в ягідній галузі України і світу, перспективи вітчизняного ягідництва, робочий механізм отримання державної підтримки фермерами, підсумки сезону 2018 року, розвиток культури споживання та правильна маркетингова стратегія.

Стартувала конференція з круглого столу на тему «Розвиток внутрішнього ринку: маркетинг, культура споживання». Участь в обговореннях взяли начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства МінАПК України Віктор КОСТЕНКО, директор департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Надія ПЕРЕХОДЬКО та голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО. До дискусії долучилися всі охочі учасники заходу.

ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

– Впродовж трьох останніх років динаміка експорту зростає за всіма ягідними культурами. Приємно, що сьогодні ми освоюємо не тільки східний ринок, – наша продукція вже відома на західних ринках, в Азії та інших країнах світу, – зазначив начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства МінАПК України Віктор КОСТЕНКО. – 2018-й був дуже врожайним роком, відтак ми зіштовхнулись із кількома проблемами – як-от знецінення продукції кісточкових та пошук нових можливостей для переробки продукції. Рік, що минув, відзначився й приростом у ягідному секторі. Площі та виробництво плодово-ягідної продукції у 2017-2018 роках, за даними Держстату України, зросли до 21,4 га та 126,8 тисяч тонн. Утім, у галузі ягідництва також є й свої проблеми. Це відсутність інвестиційної привабливості через неможливість продажу землі, нестабільний та низький рівень державної підтримки, низький рівень експортного потенціалу продукції.

Нині МінАПК намагається розв’язувати ці питання разом із громадськими галузевими організаціями та власне виробниками ягідної продукції й не лише. Стосується це, насамперед, повернення коштів на витрати у садах – нові насадження та будівництво холодильників і камер для заморожування продукції.

– За 2018 рік загалом держава планує відшкодувати витрати на садивний матеріал, висаджений упродовж року на площі 3,8 тис. га. Із них зерняткових – 559 га, кісточкових – 294 га, горіхоплідних – 1820 га, суниці – 179 га, ягідних кущових – 743 га (у тому числі лохини – 480 га), виноградників – 229 га, хмільників – 6 га. Цьогоріч на ключові аспекти державної підтримки цих галузей пропонується виділити 400 млн грн. Із яких половина – на будівництво холодильників із РГС та камер швидкого заморожування, придбання сортувальних ліній та сублімації; переробного обладнання для виготовлення натуральних соків і плодово-ягідних вин із власної сировини. Ще 200 млн грн. – на відшкодування витрат на садивний матеріал та догляд за молодими насадженнями багаторічних культур для органічного виробництва. Зазначимо, що перевагу в фінансовій допомозі на будівництво холодильників та придбання переробного обладнання надаватимуть кооперативам різних форм, – резюмував Віктор Костенко.

Також начальник відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства зауважив, що часто причиною відмови надати державну допомогу фермеру стає банальне незнання останнім правил та відсутність частини
обов’язкових документів, як-от проекту самого саду чи документів на саджанці. Аби уникнути цих помилок, на сайті МінАПК створили спеціальний розділ для допомоги аграріям, де зібрано усю необхідну інформацію та
перелік потрібної документації.

Завдяки змінам у законодавстві України до переліку компенсацій для ягідників унесені холодильники і камери попередньої заморозки. Таким чином, виробники ягід і плодів зможуть отримати компенсацію за придбання холодильних апаратів.

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЯГІД

Важлива частина дискусії – пошук нових шляхів для переробки та збуту ягід. Окрім того, що їх можна заморожувати, сушити, варити джеми або ж продавати свіжими, більшість учасників заходу погодилися з думкою про те,
що ягоди можуть стати чудовою основою для спиртних напоїв, тому вирощування цієї продукції відкриває нові шляхи для переробки і збуту.

Віктор Костенко ще раз наголосив на тому, що Верховна Рада України при затвердженні державного бюджету на 2019 рік і внесенні супутніх правок до податкового законодавства прийняла ряд рішень, які суттєво покращують умови ведення господарства для садівників, ягідників та малих виноробів. Зокрема, вдалося добитися прийняття вкрай важливого рішення для галузі – щодо зрівняння розміру акцизу на плодово-ягідні вина із акцизом на виноградне вино – він становитиме символічну 1 копійку за літр.

Крім того, на шляху розвитку виноробства в Україні прийняли ще два важливі закони: перший скасував окрему ліцензію на торгівлю виготовленими з власної сировини винами і медовими напоями, вартість якої досі
становила 500 тисяч гривень, а другий – усунув бюрократичні перепони, знизивши кількість необхідних для запуску бізнесу документів зі 140 до 3. Це заощадить майбутнім виноробам час і гроші, які вони зможуть вкласти
у виробництво.

– Якщо раніше акциз на плодово-ягідні вина був значно більшим, ніж на виноградні вина, то тепер він однаковий. Якщо раніше плодово-ягідні вина прирівнювалися до лікеро-горілчаної продукції, то зараз вони прирівняні до виноробної продукції. Це дозволить нашим підприємствам отримувати додатковий прибуток від переробки. Це окремий вид переробки. А ще це підвищить конкурентність продукції і дозволить відновити виробництво та споживання плодово-ягідних вин, що було знищено раніше. Україна на початку 90-х років виробляла близько 52 млн. декалітрів плодово-ягідних вин, – зазначив у своєму виступі голова ГС «Укрсадвинпром» Володимир ПЕЧКО.

Крім того, він повідомив, що парламент прийняв іще одну важливу новацію – рішення про віднесення малих виноробів до четвертої групи оподаткування.

 – Малі винороби вже отримують перші ліцензії на виробництво. Після максимального спрощення процесу ліцензування для малих виробництв виноробної продукції пошук оптимальної податкової моделі залишався доволі актуальним. Нині ж законом передбачено можливість для сімейних виноробень бути платниками єдиного податку четвертої групи. На сьогодні це – найзручніша та найлегша для їх роботи податкова модель, – розповів Володимир Печко.


Продовження та усі статті повністю журналу "Ягідник" №1 (12) 2019 доступні для вас в електронному чи друкованому варіанті. Деталі оформленння підписки - тут.

Або заповніть форму:

 

Журнал «Ягодник»

Благодарим за сотрудничество!

Прочитано 185 раз