Стратегічний курс білорусів: журавлина, жимолость і лохина

 Стратегічний курс білорусів: журавлина, жимолость і лохина

Світлана КУРОПІЙ

За радянських часів під плантації журавлини в північних регіонах України чи Білорусі відводили великі площі. Зараз в Україні їх значно менше, попри те, що ягода досить популярна та корисна. Самі ягідівники кажуть: проблема – у фінансах, адже вирощування журавлини потребує величезних капіталовкладень. Інвестувати доводиться у будівництво насосних станцій, водоймищ із запасом води для збирання ягоди та техніку для її збору. Втім, у сусідній Білорусі ягідні господарства довели: попит на журавлину виправдовує всі зусилля, а нішеві культури – потенційно цікаві та вигідні для вирощування. Про перспективи вирощування журавлини, лохини, жимолості та навіть актинидії ми поспілкувалися з завідувачем лабораторії екологічної фізіології рослин Центрального ботанічного саду НАН Білорусі Олександром ЯКОВЛЄВИМ під час III Міжнародної конференції «Ягідництво і переробка 2019», що відбулася у Рівному.

Площі вирощування ягід розраховуються за потребами населення

Кандидат біологічних наук, доцент Олександр Яковлєв розповідає, що попри складний клімат, не завжди суттєву фінансову підтримку від держави та ряд інших факторів ягідництво у Білорусі розвивається швидкими темпами.

– Ягідництво у нашій країні розвивається активно не в останню чергу завдяки тому, що перші кроки в інтродукції рослин (а саме журавлини й лохини) в промислових масштабах здійснювалися саме на території нашої республіки. А перші та найбільші в Європі плантації крупноплідної журавлини знаходяться у Пінському районі, їхня площа вже перевищує понад 120 га. Крім того, до роботи зі створення промислових насаджень активно долучаються не лише державні підприємства, а й невеликі фермерські господарства, – розповідає експерт.

Нині, за словами Олександра Яковлєва, у Республіці Білорусь нараховується приблизно 60 господарств, які займаються культивуванням лохини, журавлини та інших нішевих культур, площа вирощування яких займає 1250 га

– На початку 2019 року серед виробників ягідної продукції, вчених і державних органів мовилося про те, щоб збільшити площі вирощування ягід до початку 2020 року до 2500 га. На жаль, ці показники на 100% не вдалося виконати, але площі під насадженнями активно ростуть. Чому я озвучив саме таку цифру? Наші вчені довели, що кожному жителю Білорусі необхідно споживати мінімум 200 грамів журавлини та лохини. Такі площі були прораховані з урахуванням цих потреб.

Держава підтримує, але асоціацій немає

Олександр Яковлєв розповідає, що у Білорусі держава всіляко намагається підтримувати фермерські господарства. Звісно, уряд не може відшкодувати повною мірою всі витрати на закладку плантацій, але кошти таким підприємцям все ж надаються.

– Інша проблема полягає у тому, що поки немає такого контролюючого органу, який би міг відстоювати інтереси людей. Пригадую, ще в 1993 році планували створити асоціацію ягідівників Білорусі, але цього об’єднання, на жаль, немає і донині. Я ж переконаний, що наше завдання – не лише вирощувати продукцію, дбати про користь врожаю і його товарний вигляд, ми також маємо працювати і над тим, аби популяризувати вирощування журавлини, ділитися досвідом, допомагати уникати помилок.

Нині у Білорусі лише 10 фермерських господарств вирощують ягоди на понад 10 га, решта насаджень заклали дрібніші підприємці, які лише нарощують обсяги

Білоруський експерт розповідає: першопрохідці у ягідному бізнесі вже набили чимало гуль, але й при цьому збільшили обсяги виробництва, придбали сучасне обладнання, а деякі навіть мають власні потужні лабораторії для вирощування саджанців in vitro.

– Звісно, білоруські виробники ягід часто їздять переймати досвід до закордонних колег, адже, до прикладу, маємо схожий клімат та умови для вирощування журавлини, як і у Північній Америці. Втім, я переконаний, що ніхто не повинен сліпо копіювати чужий досвід і технології. Так ми розробили свою систему живлення та збору врожаю журавлини, лохини. Можливо, вона в чомусь і дублює закордонні тренди, але має й свої регіональні відмінності. Будь-який досвід, технологію треба пронести через своє господарство, адаптувати та постійно вдосконалювати, – зазначає Олександр Яковлєв.

Технології – на часі

Велику роль у розвитку та формуванні ягідної галузі у Білорусі відіграють напрацювання вчених Центрального ботанічного саду. В інноваційному центрі розроблено чимало технологій для тих, хто хоче професійно вирощувати журавлину, лохину, жимолость та інші ягідні культури, тут також є садивний матеріал для роботи.

– Зараз активно працюємо над збільшенням продуктивності наших насаджень, адже вони мають давати віддачу. Маємо напрацювання в системі оптимізації мінерального живлення для культур. Щодо журавлини рекомендуємо оригінальну систему живлення – діалогову програму, яка дозволяє до 5 разів збільшувати врожай порівняно з подібною технологією, розробленою для Північної Америки. Таку ж схему живлення пропонуємо і для лохини. Йдеться, зауважу, про спеціальну комп’ютерну програму, що працює у саду і показує, яких речовин бракує рослині у різні періоди росту та розвитку, враховуючи навіть стан субстрату, – резюмує Олександр Яковлєв.

Орієнтація – на органіку

Олександр Яковлєв розповідає, що вирощування органічної продукції у Білорусі набирає обертів, також популярним стає виробництво біологічних добрив і засобів захисту рослин.

– Чимало біологічних препаратів розроблено в Інституті мікробіології академії наук. За 5 років дослідів, що охоплювали розвиток культур від моменту посадки до збору врожаю, система органічного вирощування показала хороші результати. Зокрема, наші дослідники помітили, що рослини, вирощені за допомогою органічних технологій, дещо поступаються за габітусом аналогічним культурам, вирощеним на хімічних добривах. Але хімічний склад ягід у перших культур значно кращий, – зазначає білоруський вчений.

До речі, у Білорусі для висадки ягідних насаджень використовують не лише землі сільськогосподарського призначення. Культури вирощують навіть на відпрацьованих торфових родовищах, адже саме вони мають високу кислотність та інертний субстрат, який можна добре адаптувати до вирощування лохини або журавлини.

А про те, як білоруські ягідівники вирощують журавлину у промислових насадженнях, читайте у статті Олександра Яковлєва вже у наступному номері журналу.

Решту статей ви можете прочитати на сторінках журналу «Ягідник».

Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

Останні статті