Жимолость: шлях до успіху

 Жимолость: шлях до успіху

Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН, канд. с.-г. наук, селекціонер із ягідних культур, Яна Терещенко, старший науковий співробітник лабораторії селекції та технологій вирощування ягідних культур ІС НААН, канд. с.-г. наук

Наприкінці 2019 року в Польщі відбулася ІІІ міжнародна конференція «Жимолость синя. №1 у світі». Назва небезпідставно вказує на позицію країни та її ставлення до цієї культури, адже заходів подібного масштабу поки що не проводиться ніде у світі.

За словами організаторів (Hortus Media – Mariusz Podymniak), ця конференція стала для них справжнім викликом, бо жимолость, яка близько 6-8 років тому стрімко увірвалася на ягідну мапу держави та мала стати хітом і приносити прибутки господарствам, на цьому етапі виявилася «кулею в ногу». Низька врожайність, слабкий ріст рослин, перші проблеми з адаптацією та хворобами, складнощі зі збутом. Проте було й чимало позитивних відгуків, і передусім від споживачів, які встигли оцінити нову ягоду як у свіжому вигляді, так і особливо в продуктах переробки. Жимолость виявилася перспективною культурою для отримання органічної продукції, яка займає стабільну ринкову нішу. Наукові установи та передові ягідні господарства активно рухаються в напрямку відпрацювання технології вирощування, поліпшення сортименту, післязбиральної доробки, дослідження попиту та розробки стратегії маркетингу – тобто детального всебічного вивчення культури. Тож на більшість проблемних питань уже є перші відповіді, які й озвучили на конференції спікери з Польщі, Канади, Німеччини, Великої Британії та РФ. Серед учасників були присутні представники провідних ягідних і розсадницьких господарств України («Еко Віста», «Фрутек», «Фруктовий сад АТ» та ін.), а також Інституту садівництва НААН. У цій статті ми наводимо основні тези доповідей, які допоможуть вибудувати правильні технологічні та маркетингові підходи до роботи з жимолостю – ягідною культурою з найвищими шансами вийти з «ніші».

Якісне запилення – запорука врожаю. Не секрет, що перехресне запилення відіграє важливу роль у більшості плодових і ягідних культур, навіть тих, які вважаються самоплідними (смородина, лохина тощо). Для жимолості як самобезплідної культури це надважлива вимога, тому необхідне розуміння механізму, завдяки якому можливе оптимальне запилення квітів, а відповідно, і формування високих урожаїв. Зазвичай воно забезпечується завдяки поєднанню трьох основних факторів: наявності джерела пилку (іншого сорту), комах, які цей пилок перенесуть, і сприятливих умов для запилення (передусім погодних). При цьому сорти для взаємного перезапилення мають бути генетично сумісні, квітувати одночасно (чи в дуже близькі терміни), а їхні рослини – бути розміщеними максимально близько в насадженні. Результати досліджень, отримані командою професора Боба Борса в Саскачеванському університеті (Канада), дозволили згрупувати окремі сорти за такими ознаками та навести дані в таблиці їхньої придатності для запилення…

Продовження статті читайте у журналі «Ягідник» №5 (16), 2019. Придбати журнал ви можете як паперовому варіанті, так і в електронному.

Охочі отримувати журнал увесь рік можуть оформити передплату. Ви можете звернутися:

• за тел. +38 096 491 66 92, +38 068 513 31 87;

• через e-mail nti.sad@gmail.com, sad2017@ukr.net.

З вами зв’яжеться менеджер проекту і оформить замовлення.

Передплату на журнал можна оформити як через редакцію, так і в будь-якому поштовому відділенні. Передплатний індекс 60218.

Журнал «Ягідник»

0 Reviews

Написати відгук

Останні статті

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *